Біль, що з'явився нізвідки? Чому тренування приносять травми, а не результати

Що таке стресовий перелом?

Стресовий перелом — це крихітна тріщина в кістці, яка виникає не через раптовий сильний удар (як при звичайному переломі), а внаслідок накопичення мікротравм від повторюваних навантажень.

Проста аналогія: це схоже на згинання канцелярської скріпки. Якщо зігнути її один раз, нічого не станеться. Але якщо згинати її в одному й тому ж місці багато разів, врешті-решт метал втомиться і зламається. Те саме відбувається з нашими кістками.

Наші кістки — це жива тканина, яка постійно оновлюється. Коли ми даємо тілу навантаження, кістки адаптуються, стаючи міцнішими. Але якщо навантаження занадто інтенсивне, процес руйнування починає випереджати процес відновлення. В результаті у найслабшому місці з'являється мікротріщина.

Найчастіше стресові переломи виникають у кістках, що несуть вагу тіла:

• Великогомілкова кістка (гомілка);
• Плеснові кістки стопи;
• Човноподібна кістка стопи;
• Малогомілкова кістка;
• Стегнова кістка.

Причини та фактори ризику: Перевантаження чи слабкість кісток?

Основна причина — це принцип "занадто багато, занадто швидко". Однак існують і інші фактори, що підвищують ризик:

• Різке збільшення навантаження: Найпоширеніша причина.
• Зміна поверхні: Перехід від бігу на м'якій доріжці до асфальту.
• Неправильна техніка: Створює надмірний тиск на певні ділянки кісток.
• Невідповідне взуття: Не забезпечує належної амортизації.
• Біомеханічні особливості: Плоскостопість або слабкість м'язів.
• Дефіцит поживних речовин: Недостатнє споживання кальцію та вітаміну D.
• Стать: Жінки, особливо спортсменки, більш схильні до стресових переломів через так звану "жіночу атлетичну тріаду".
• Наявність остеопорозу: Захворювання, що робить кістки крихкими.

Всі ці фактори зводяться до двох основних сценаріїв: або навантаження було надмірним для здорової кістки, або кістка була занадто слабкою для нормального навантаження. З'ясувати, який сценарій ваш — ключове завдання діагностики.

Симптоми: як розпізнати проблему?

Симптоми стресового перелому розвиваються поступово:

• Локалізований біль: Біль у конкретній точці на кістці, на відміну від розлитого болю в м'язах.
• Біль під час навантаження: Спочатку з'являється лише під час активності і зникає після відпочинку.
• Прогресування болю: Згодом біль стає постійним, турбуючи навіть у стані спокою.
• Набряк: У місці перелому може з'явитися невеликий набряк.
• Чутливість при пальпації: Натискання на болючу точку викликає різкий біль.

Золоте правило: якщо у вас є біль, який посилюється під час активності та зменшується в спокої, це вагома причина запідозрити стресовий перелом і звернутися до лікаря.

Діагностика: Знайти тріщину і зрозуміти причину

Правильний діагноз може поставити лише лікар. Діагностика складається з двох ключових етапів.

• Етап 1: Підтвердження перелому. Першим кроком є рентген високої роздільної здатності, щоб виключити явний перелом. Якщо на знімку немає очевидної тріщини, "золотим стандартом" для діагностики саме стресового перелому є МРТ (магнітно-резонансна томографія), яка може виявити навіть найменші пошкодження кістки.
• Етап 2: Розуміння «Чому?». Підтвердити перелом — це лише половина справи. Головне питання — чому він стався? Без відповіді на нього ви ризикуєте просто «залікувати» тріщину, але, повернувшись до тренувань, отримаєте повторну травму. І цю відповідь може дати лише денситометрія (DEXA-сканування) — "золотий стандарт" для вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини.

Ваш план відновлення та профілактики

Ключовий елемент лікування — ВІДПОЧИНОК (зазвичай 4-8 тижнів). План також включає:

• Зняття навантаження: Припинення активності, що викликає біль, іноді з використанням милиць.
• Поступове повернення: Дуже повільне збільшення навантажень (не більше 10% на тиждень) під наглядом лікаря.
• Корекція факторів ризику: Робота з фізіотерапевтом, вибір правильного взуття, збалансоване харчування.
• Профілактика: Дотримуйтесь принципу поступовості, слухайте своє тіло і не ігноруйте біль.