СКАРЛАТИНА
СКАРЛАТИНА
Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.
Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes).
Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій.
Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.
Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом частіше. Кількість хворих збільшується восени і взимку.
Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.
У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається тонзиліт, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий «малиновий язик».
Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.
Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.
Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють ,так званий, носогубний трикутник Філатова.
Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.
Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг.
За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий.
Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39 °С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.
У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.
Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній картині та лабораторних дослідженнях:
1. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув формули вліво, еозинофілія, підвищення ШОЕ);
2. Бактеріологічне дослідження слизу із ротоглотки (виділення b-гемолітичного стрептококу групи А). Найчастіше використовують швидкий тест для діагностики стрептококової ангіни CITO TEST STREP A
Тест, що допомагає швидко та безболісно визначити наявність стрептокока, а саме b-гемолітичного групи А, який найчастіше викликає ангіну (тонзиліт) або скарлатину та потребує вживання антибіотиків.
Результат стрептатесту готовий вже через 5 хв на відміну від традиційного методу виявлення стрептокока, для якого потрібно 24-48 год та є повністю безболісним, адже береться мазок з мигдаликів ватним тампоном.
Даний тест має багато переваг, адже не має обмежень за віком, дозволяє на ранніх стадіях поставити правильний діагноз та своєчасно почати курс антибіотиків, щоб попередити ускладнення, викликані стрептококом.
А також економить час та захищає від непотрібного неконтрольованого прийому антибіотиків, де це не доцільно.
3. Серологічний (наростання титрів антистрептолізину О в динаміці).
Для лікування скарлатини лікар призначає курс антибіотиків.
Профілактика захворювання полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Хворим на скарлатину слід перебувати в ізоляції 10 днів, якщо перебіг захворювання легкий і без ускладнень. Після цього терміну їм ще 12 днів не можна відвідувати місця великого скупчення людей: школи, офіси, тощо. Тож ізоляція триває протягом мінімум 3 тижнів.
До загальних профілактичних заходів належать:
- харчування, багате на вітаміни;
- провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
- дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
- загартовування та заняття спортом;
- лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).
Своєчасна діагностика та лікування - запорука того, що симптоми пройдуть максимально безболісно, а для грізних ускладнень не залишиться шансу !
Бережіть себе та рідних, довіряйте професіоналам!
Тодорова Олена Євгеніївна
- лікар педіатр Кредоклінік.