Менінгококова інфекція.
Менінгококова інфекція (МІ) —інфекційне захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом і має різні клінічні прояви від безсимптомного носійства до важких генералізованих форм із високою летальністю!
Щороку в світі реєструють від 300 000 до 500 000 випадків МІ, зокрема 30 000 – 50 000 з них - летальні. Дуже поширене носійство - на одного хворого генералізованою формою МІ припадає від 20 до 50 тис. носіїв збудників. Зокрема, 2019 року в Україні було зареєстровано 299 випадків менінгококової інфекції (50 — у дітей до 1 року).
Етіологія. Збудником захворювання є менінгокок, або neisseria meningitidis. Це грамнегативний диплокок, що має характерну бобоподібну (або у вигляді кавових зерен) форму, аероб і факультативний анаероб. У мазках із патологічного матеріалу виявляється переважно внутрішньоклітинно, має капсулу, мікроворсинки. Є багато різних «штамів» цього збудника. Розрізняють 13 серогруп, 20 серотипів, 10 підтипів і 13 імунотипів.
Основний фактор агресії збудника − ендотоксин. Властиві йому токсичність, пірогенна, некротична та летальна дія значною мірою визначаються серогрупою. Ендотоксин викликає помітне зменшення кількості кров’яних пластинок (тромбоцитів), лейкоцитів, зниження фракції С3 комплементу, порушення коагулюючої системи крові, тромбози, пошкодження судин, геморагічні некрози, гарячку, гіпотонію, йому також притаманна різко виражена сенсибілізуюча дія. Ендотоксин менінгокока у 5-10 разів сильніший за ендотоксин представників сімейства кишкових бактерій. Крім того, до факторів вірулентності належать капсула, мікроворсинки, протеази, що знешкоджують секреторні igА та дають збуднику можливість проходити всередину клітин.
Джерелом інфекції є люди — носії збудника, які виділяють менінгококи і не мають жодних запальних змін у носоглотці, або ж хворі на гострий назофарингіт чи генералізовані форми МІ.
Механізм передачі – повітряно-крапельний. Збудник передається з крапельками слизу при кашлі, чханні, розмові. Внаслідок нестійкості менінгокока у зовнішньому середовищі він передається при досить тісному та тривалому спілкуванні, у закритих і напівзакритих, новостворених відкритих колективах. Менінгококову інфекцію реєструють у всіх вікових групах: від перших днів життя до літнього віку. Проте це типова «дитяча» інфекція, діти до 5 років становлять більше 70% усіх хворих.
Інкубаційний період триває 1–10 днів і в середньому становить 4-5 днів.
Основними клінічними ознаками генералізованих форм МІ є менінгіт і сепсис. Менш поширені артрит і пневмонія.
Менінгіт часто супроводжує тріада симптомів: гарячка, головний біль і ригідність потиличних м’язів. Досить часто наявні сплутана свідомість, нудота, блювота, світлобоязнь.
Менінгококовий сепсис (менінгококцемія) характеризується гарячкою і геморагічним висипом. Часто супроводжується септичним шоком, порушенням згортання крові (двз-синдром) та поліорганною недостатністю.
Важливо знати, що менінгококова інфекція дуже часто починається раптово, з підйому температури тіла до 39-40°С і вище. Характерним є головний біль, нездужання, млявість, анорексія, можлива блювота. Основний симптом менінгококцеміі - геморагічний висип багряно-червоного кольору з синюшним відтінком, який з'являється (залежно від віку дитини та форми захворювання) через кілька годин, рідше - на 2-й день хвороби.
10% усіх випадків менінгококової інфекції класифікуються як блискавичні, які у переважній більшості випадків закінчуються летально.
Менінгококову інфекцію можуть діагностувати під час клінічного огляду хворого і подальших лабораторних досліджень змивів з носової частини горла, мокротиння, крові, спинномозкової рідини.
Природна сприйнятливість людей висока, але наслідки інфікування залежать як від властивостей збудника (вірулентності), так і від резистентності ураженого організму. Після перенесеної хвороби зберігається тривалий імунітет.
Вчасна і адекватна терапія дає змогу врятувати життя пацієнта і визначає сприятливий прогноз. Головним у лікуванні менінгококової інфекції є усунення причин розвитку захворювання.
Основним профілактичним заходом мі є раннє виявлення та ізоляція хворих, санація виявлених бактеріальних носіїв, дотримання правил особистої гігієни.
Найбільш ефективним методом боротьби і профілактики є вакцинація.
Її проводять з метою запобігання інфікування а також в осередках спалаху інфекції всім, хто контактував з хворим.
Вакцинацію проти менінгококової інфекції наполегливо рекомендується проводити:
Дітям старше 2-х років, особливо в дитячих дошкільних установах;
Учням 1 і 2-х класів школи;
Підліткам з організованих колективів, які проживають в гуртожитках, інтернатах;
Коли в регіоні проживання реєструється захворюваність на менінгококову інфекцію;
Для масової вакцинації під час епідемії, викликаної менінгококами.
Вакцинація проти менінгококу є обов'язковою перед поїздкою в неблагополучні регіони, туристам, котрі збираються в країни африки, екваторіальні країни з жарким і вологим кліматом, де особливо поширений менінгококовий менінгіт.
Для вакцинації проти менінгококової інфекції потрібна одна доза вакцини. Протягом двох тижнів після вакцинації відбувається наростання специфічних антитіл, які забезпечують розвиток несприйнятливості до збудника інфекції, що зберігається у дітей не менше 2-х років. У дорослих антитіла після вакцинації зберігаються до 10 років.
Специфічна профілактика МІ актуальна у країнах з високими показниками захворюваності. Планова вакцинація проти цієї інфекції включена до національних календарів щеплень бельгії, великої британії, ірландії, ісландії, іспанії, нідерландів, німеччини тощо.
В Україні щеплення від менінгококової інфекції належить до рекомендованих. Вакцинацію дорослих і дітей з метою профілактики, а також за епідемічними показаннями здійснюють відповідно до наказу МОЗ України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні».
Вакцинація проти менінгококової інфекції в Україні .
В нашій країні зареєстровані дві вакцини проти менінгококової інфекції:
1. Менактра виробник Санофі Пастер Інк, США), призначений для активного щеплення проти менінгоногорозвитку інфекції, викликаної n. meningitidis серогрупи as, c, y і w-135 у осіб у віці від 9 місяців і 55 років.
Рекомендується для контролю спалахів менінгозахворювань в ендемічних регіонах.
Схема вакцинації: для дітей від 9 до 23 місяців-2 дози 0,5 мл з інтервалом не менше 3 місяців вводять.
Від 2 до 55 років-один раз.
2. Вакцина Німенрикс™/nimenrix™
Виробник Глаксосміткляйн біолоджікалз с.а., Бельгія / glaxosmithkline biologicals s.a., belgium.
Вакцина для профілактики менінгококової інфекції серогруп A, C, W-135 та Y полісахаридна, кон’югована.
Загальна характеристика:
Міжнародна непатентована назва: meningococcal polysaccharide serogroups A, C, W-135 and y conjugate vaccine
Вакцина складається з очищених капсульних полісахаридів neisseria meningitidis серогруп A, C, W та Y, кожен з яких кон’югований з правцевим анатоксином у відповідних співвідношеннях.
Німенрикс™відповідає вимогам всесвітньої організації охорони здоров’я до полісахаридних кон’югованих вакцин для профілактики менінгококової інфекції.
Вакцина німенрикс™ показана для активної імунізації осіб віком старше 12 місяців проти інвазійних менінгококових захворювань, спричинених neisseria meningitidis серогруп A, C, W-135 та Y.
Для імунізації використовують однократну дозу 0,5 мл відновленої вакцини.
Аналізуючи всі важкі та летальні випадки менінгококової інфекції виділяють деякі спільні ознаки такого перебігу:
1. Вірулентність серотипу neisseria meningitidis;
2. Дитячий вік до 7-ми років;
3. Пізнє звернення до лікаря
4. Відсутність вакцинації.
Враховуючи вище вказані факти вчені та медики наполегливо рекомендують не ризикувати та використовувати вакцинацію як єдиний надійний захист проти справді небезпечної менінгококової інфекції.
Піклуємося про кожного!
Тодорова Олена Євгеніївна - лікар педіатр Кредоклінік.
Наша адреса: м. Ужгород, вул. Капушанська 6А
Запис на прийом: ☎️ 050 911 33 00
#credoclinic
#доказовамедицина
https://credoclinic.com.ua/