Урографія: Глибокий погляд на здоров'я сечовидільної системи

Екскреторна урографія: Погляд на роботу нирок "за течією"

Це найпоширеніший вид урографії, який дозволяє оцінити не лише будову, але й функцію нирок.

Що це таке?

Під час екскреторної урографії спеціальну йодовмісну контрастну речовину вводять пацієнту внутрішньовенно. З кров'ю контраст потрапляє до нирок, які починають його фільтрувати та виділяти разом із сечею. Лікар робить серію рентгенівських знімків через певні проміжки часу, спостерігаючи, як контрастна речовина "подорожує" по всій системі: від ниркових чашечок і мисок, через сечоводи і до сечового міхура.

Коли її призначають?

• При підозрі на сечокам'яну хворобу.
• При хронічних запальних процесах (пієлонефрит, цистит).
• При появі крові в сечі (гематурія).
• При болях у попереку незрозумілого походження.
• При підозрі на пухлини або кісти.
• При вроджених аномаліях розвитку сечовидільної системи.

Що показує екскреторна урографія?

• Розмір, форму, положення нирок.
• Стан чашечко-мискової системи нирок (ЧМС): наявність розширень, деформацій, дефектів наповнення.
• Прохідність, діаметр та контури сечоводів.
• Форму, розмір, контури сечового міхура, наявність дефектів наповнення.
• Ознаки порушення відтоку сечі (наприклад, при каменях, пухлинах, стриктурах).
• Швидкість та інтенсивність виділення контрасту нирками, що опосередковано свідчить про їх функціональний стан.

Підготовка до процедури

Правильна підготовка є ключем до отримання чітких та інформативних знімків:

1. Дієта: За 2-3 дні до дослідження рекомендується виключити з раціону продукти, що спричиняють підвищене газоутворення в кишечнику (бобові, свіжі овочі та фрукти, чорний хліб, молоко, газовані напої).
2. Очищення кишечника: Напередодні ввечері та вранці в день дослідження може бути призначена очисна клізма або прийом проносних засобів (за призначенням лікаря). Це необхідно для усунення газів та калових мас, які можуть заважати візуалізації.
3. Обмеження їжі: Дослідження проводиться натщесерце. Останній прийом легкої їжі – не пізніше, ніж за 6-8 годин до процедури.
4. Помірна гідратація: За 1-2 години до екскреторної урографії пацієнту зазвичай рекомендується випити приблизно 1-2 склянки (250-500 мл) чистої негазованої води.
5. Аналізи: Обов'язково проводиться біохімічний аналіз крові для визначення рівня креатиніну та сечовини для оцінки функції нирок.
6. Інформування лікаря: Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі наявні захворювання (особливо алергії, захворювання нирок, щитоподібної залози) та про ліки, які він приймає.
7. Зняття металевих предметів: Перед процедурою необхідно зняти всі металеві прикраси та предмети одягу з металевими елементами в ділянці дослідження.

Як проходить процедура? Подорож контрасту по хвилинах

• Оглядовий знімок (до введення контрасту): Лікар оцінює тіні нирок, наявність рентгеноконтрастних каменів, стан кісток та якість підготовки кишечника.
• 1 хвилина: Нефрографічна фаза: Контраст досяг нирок з кровотоком і накопичується в їхній тканині. Нирки стають "білішими" на знімку, що дозволяє оцінити їх розмір, форму та контури.
• 5 хвилин: Початок екскреторної фази: Нирки починають активно фільтрувати контраст і виділяти його в чашечки та миски.
• 10-15 хвилин: Пієлографічна/Уретерографічна фаза: Чітке зображення чашечко-мискової системи та сечоводів, що дозволяє виявити камені, звуження чи інші перешкоди.
• 35 хвилин і пізніше: Цистографічна фаза: Добре заповнений сечовий міхур, оцінка його форми, контурів та дефектів наповнення.
• Знімок після сечовипускання (постмікційний): Лікар оцінює, чи повністю спорожнився міхур, та шукає патології, які могли бути приховані.

Важливо розуміти, що час появи контрасту в різних відділах сечової системи може варіювати залежно від індивідуальної функції нирок пацієнта. Лікар-рентгенолог інтерпретує знімки в комплексі, враховуючи всі фази дослідження.

Після процедури рекомендується пити більше рідини протягом доби для прискорення виведення контрастної речовини з організму. Необхідно спостерігати за своїм станом та при появі будь-яких незвичних симптомів (висип, утруднене дихання, набряки) негайно звернутися до лікаря.

Ретроградна урографія: Детальний огляд "проти течії"

Цей метод використовується для отримання максимально чіткого зображення верхніх сечових шляхів (сечоводів та ниркових мисок), коли екскреторна урографія є недостатньо інформативною.

Що це таке?

На відміну від екскреторної, при ретроградній урографії контрастну речовину вводять безпосередньо в сечовід. Це робиться за допомогою тонкого катетера, який лікар вводить через уретру та сечовий міхур у гирло сечоводу під час процедури, що називається цистоскопією. Контраст заповнює сечовід та ниркову миску "проти течії", що дозволяє отримати їхнє дуже деталізоване зображення.

Навіщо вона потрібна?

• Коли екскреторна урографія не дала чіткої картини через погану функцію нирок (нирки просто не виділяють контраст).
• При алергії на внутрішньовенне введення контрасту.
• Для точної діагностики стриктур (звужень), каменів або пухлин у сечоводі.
• Щоб отримати максимально детальне зображення внутрішньої структури сечоводу та ниркової миски.

Порівняння методів

Можливі ризики та ускладнення

• Алергічні реакції на контрастну речовину: від легких (свербіж, кропив'янка) до важких (анафілактичний шок). Сучасні неіонні контрастні препарати значно знижують цей ризик.
• Нефротоксична дія контрасту: особливо у пацієнтів з уже наявною нирковою недостатністю.
• Променеве навантаження: хоча дози відносно невеликі, цей фактор враховується лікарем.
• Ризик інфікування або травмування сечових шляхів під час ретроградної урографії.
• Дискомфорт або біль у місці ін'єкції.

Саме тому обидві процедури проводяться за суворими показаннями та під наглядом кваліфікованих спеціалістів.

Висновок

І екскреторна, і ретроградна урографія є потужними інструментами, що допомагають вашому лікарю побачити повну картину стану сечовидільної системи. Кожен метод має свої унікальні переваги. Ваше завдання — довіритися досвіду лікаря, який обере саме той вид діагностики, що буде найбільш інформативним та безпечним у вашому випадку, щоб розробити найефективніший план лікування.